Місце народження, освіта. Уродженець Дніпропетровська. У 1986 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут.

"ДоБЮТовский" період. Після вузу недовгий час трудився вальцювальником і майстром на меткомбінаті "Криворіжсталь", а потім перейшов на комсомольську роботу. З 1987 по 1989 рр.. був секретарем райкому і заввідділом пропаганди Дніпропетровського обкому ЛКСМУ. Виступив одним з координаторів Демократичної платформи в КПРС, яка ратувала за оновлення, децентралізацію Компартії, за що і позбувся партквитка.

Не знайшовши взаєморозуміння з "керівною і спрямовуючою", О. Турчинов занурився в бізнес. У 1990-му створив з компаньйонами і очолив Українське відділення інформагентства "ИМА-Пресс", яке видавало книги і газети.

У 1991-му очолив ним же створений Інститут міжнародних відносин, економіки, політики і права. У 1992-1993 рр.. керував економічним комітетом Дніпропетровської облдержадміністрації. У 1993-1994 рр.. був радником з економічних питань Прем'єр-міністра Леоніда Кучми, з яким познайомився ще в пору, коли той керував дніпропетровським заводом-гігантом "Південмаш".

З Тимошенко - по життю. У 1994-му А. Турчинов створив Всеукраїнське об'єднання "Громада". Ім'я цієї політсили у багатьох, в першу чергу, асоціюється з одіозним Прем'єром часів Кучми-президента Павлом Лазаренком, хоча той прийшов до неї і очолив тільки у 1997 році. А незадовго до того в "Громаді" з'явилася Юлія Тимошенко - тоді ще один з керівників корпорації "Єдині енергетичні системи України", що поставляла російський природний газ. З тих пір А. Турчинов і Леді Ю в політиці нерозлучні.

У 1998-му вперше став народним депутатом (пізніше отримував мандат ще двічі: у 2002 і 2006 рр..). Пройшов до парламенту за списком "Громади", хоча вже незабаром був з власного дітища виключений - унаслідок внутрішньопартійного розколу. У Верховній Раді очолював Комітет з питань бюджету. Тоді ж ініціював проведення кардинальної бюджетної реформи, перерозподіл державних коштів на користь місцевого самоврядування, системи охорони здоров'я, освітньої і вугледобувної галузей. Написав програму детінізації національної економіки.

Новим політичним проектом О. Турчинова і Ю. Тимошенко стало Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (засновано у липні 1999-го). Головний пост в ньому зайняла "газова принцеса", незабаром отримала портфель Віце-прем'єра з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді Віктора Ющенка.

Влітку 2000-го у Ю. Тимошенко почалися проблеми з Президентом і його оточенням, в січні 2001-го її відправляють у відставку, а потім - у камеру СІЗО. З тих пір А. Турчинов і Леді Ю з їх "Батьківщиною" перебувають в опозиції (за винятком 8 "постмайдановскіх" місяців). Спершу - жорстке протистояння з режимом Л. Кучми (і в парламенті у складі фракції Блоку Юлії Тимошенко, і на вулицях українських міст). Це був період акцій "Україна без Кучми" та "Повстань, Україно!", Створення Форуму національного порятунку і "помаранчева революція", що забезпечила перемогу в президентській гонці Віктору Ющенку, і внесок в яку О. Турчинова виявився досить вагомим.

На хвилі революції перший заступник лідера "Батьківщини" і БЮТ отримує пост голови Служби безпеки України, а його соратниця Ю. Тимошенко стає прем'єром. Втім, період перебування у владі продовжився недовго. У вересні 2005-го на піку "внутріоранжевого" конфлікту В. Ющенко відправляє уряд Тимошенко у відставку. Обурений шеф СБУ сам подає рапорт про відставку, в якому зазначає, що рішення глави держави "загрожує національній безпеці". Так за боротьбою з "кучмізмом" послідувало протистояння з командою В. Ющенка, а заразом і з Партією регіонів, що зумовили парламентські вибори-2006. Весь цей час О. Турчинов виступав з методичної критикою як "нашоукраїнців", так і "регіоналів". Перших звинувачував в зраді ідеалів Майдану, других - в старанні реставрувати повалений в кінці 2004-го режим.

Після того, як минулого літа за підсумками виборів-2006 провалилася спроба сформувати нову "помаранчеву коаліцію", настала черга війни з антикризовою коаліцією, переміжної із з'ясуванням відносин все з тієї ж "Нашої України" і В. Ющенко. Перманентна політична криза в червні 2007-го вилився в дострокове припинення повноважень Верховної Ради V скликання. О. Турчинов, як і більшість членів фракцій БЮТ і "Наша Україна" (до цього часу політсили уклали черговий союз), написав заяву про складання депутатського мандата. А 23 травня в розпал протистояння з правлячою коаліцією Віктор Ющенко призначив його першим заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

На позачергових парламентських виборах-2007 О. Турчинову знову віддали в управління виборчий штаб БЮТ. За підсумками голосування блок отримав 156 мандатів з 450 можливих (на 27 більше, ніж у попередню кампанію). Після створення коаліції між БЮТ і пропрезидентським блоком "Наша Україна - Народна самооборона" і затвердження на посту Прем'єра Ю. Тимошенко Турчинов зайняв в уряді крісло Першого віце-прем'єр-міністра.

Юлія Тимошенко довірила своєму першому заму займатися такі відповідальні напрями в роботі уряду, як фінанси і паливно-енергетичний комплекс (зокрема, вирішення газових проблем і усунення з ринку посередницької компанії "Газпрому" і Дмитра Фірташа "Росукренерго"). Останнім часом йому часто через хвороб Прем'єра доводилося підміняти боса на засіданнях Кабміну і у візитах до Президента, а також відбивати інформаційні атаки Банкової. Їх причиною експерти називають як занепокоєння глави держави зростанням рейтингу Прем'єра, так і особистим конфліктом керівника президентської канцелярії Віктора Балоги з Юлією Тимошенко та її командою.

Після прийняття Верховною Радою рішення про перевибори мера столиці і депутатів Київради соратники про Турчинова заговорили як про можливого кандидата на пост столичного градоначальника від БЮТ. При цьому сам потенційний кандидат заявив, що не хоче бути мером Києва, але якщо партія скаже "Треба!", То балотуватися буде. Партія таки сказала "Треба!". У підсумку, посів друге місце, пропустивши вперед чинного мера Леоніда Черновецького.

Після того як в 2010 році в результаті чергових виборів Президентом став Віктор Янукович, уряд Юлії Тимошенко було відправлено у відставку і Олександра Турчинов втратив свою посаду.

Наукова діяльність. О. Турчинов - доктор економічних наук, професор. Автор низки монографій та наукових статей. Має дюжину авторських свідоцтв. Одного разу сказав, що як тільки в Україні при владі опиниться нормальний керівник, відразу ж кине політику заради науки. А поки залишається одним з найбільш цитованих українських політиків і "сірим кардиналом" БЮТ.

Сім'я. Політик одружений та має сина.