Місце народження, освіта. Інна Германівна Богословська народилася в місті Харков. У 1982 році закінчила з відзнакою Харківський юридичний інститут.

Бізнес. Після закінчення вузу І. Богословська почала юридичну практику в обласній колегії адвокатів.У 1991-му відкрила власну справу - одну з перших у Харкові приватних юридичних служб. Спеціалізація - господарське право, економічні проблеми підприємств, юридичний консалтинг. У 1994-му організувала "Міжнародну аудиторську службу". Згодом була створена консалтингова група "Пруденс", яка в 2002 році стала асоційованим членом міжнародної аудиторської компанії "BDO Іntеrnаtіоnаl". На сьогодні в групі працює 150 фахівців, "Пруденс" має двома офісами - у Харкові та Києві.

Політичні експерименти. Втім, широкої аудиторії І. Богословська більше відома як політик. "Мистецтвом можливого" вона зайнялася в 1998 році. Перемігши в одному з виборчих округів Харкова, стала народним депутатом України.У Верховній Раді працювала в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, бюджетному комітеті, була членом Контрольної комісії ВР з питань приватизації.У травні 1998-го виступила зі своєю концепцією Податкового кодексу, основними положеннями якого було зниження податкового тиску по ряду напрямів, скасування ПДВ як найбільш корумпованого податку і т.д.Брала участь у роботі над Бюджетним, Кримінальним, Цивільним, Господарським і Податковим кодексами. Політичні уподобання приводили І. Богословську у фракції НДП, Партії зелених , "Трудової України".

У 2001 році політик очолила Конституційно-демократичну партію. А під час парламентських виборів 2002-го І. Богословська була одним з лідерів блоку "Команда озимого покоління", головною особою якого був відомий бізнесмен Валерій Хорошковський. До Верховної Ради, незважаючи на потужну і дорогу рекламну кампанію, блок не пройшов.

У травні 2003-го І. Богословська очолила Держкомітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. В цей же час її колега по "озимому поколінню" В.Хорошковський обіймав посаду Міністра економіки в першому уряді Віктора Януковича . А в січні 2004-го обидва, "голосно грюкнувши дверима", подали у відставку.Як заявили, з-з незгоди з політикою, яку проводив економічний блок уряду під керівництвом Першого віце-прем'єра Миколи Азарова і яку самі "убульців" назвали "азаровщиною".

У січні 2003 року "з метою становлення в Україні громадянського суспільства" І. Богословська ініціювала створення громадського об'єднання "Віче України". А у вересні 2005-го на базі цього об'єднання і Конституційно-демократичної партії була створена політична партія "Віче". На парламентських виборах-2006 лідер політсили і № 1 у її виборчому списку розраховувала, перш за все, на підтримку середнього класу. Проте, на розчарування І. Богословської і спонсорів партії (серед них називали Віктора Пінчука - одного з найбагатших українців, зятя екс-президента України Леоніда Кучми ), вибори знову опинилися програними.

У команді Януковича. Після виборів-2006 Інна Богословська намагалася залишатися на очах у публіки, беручи участь в різних телевізійних політичних ток-шоу. Як і раніше, звертала на себе увагу чіткістю і категоричністю суджень, жорсткій наступальній тактикою по відношенню до опонентів. На одному з піків політичної кризи, що вибухнула на тлі жорсткого протистояння між правлячою коаліцією та Президентом, І. Богословська почала активно критикувати заяви Віктора Ющенка і лідерів опозиції про необхідність провести позачергові парламентські вибори. 4 квітня 2007-го, через два дні після виходу першого Указу Президента про розпуск Верховної Ради V скликання, була призначена заступником Міністра юстиції України.Продовжила відстоювати інтереси коаліції й уряду Януковича вже в новому статусі.

У Мін'юсті, згідно з наказом Міністра Олександра Лавриновича , І.Богословські доручили курирувати і координувати роботу департаменту соціального, трудового та гуманітарного законодавства, управління систематизації законодавства та правової інформації, управління координації правової роботи та правової освіти,кількох обласних управлінь юстиції (запорізького, харківського,луганського і закарпатського).

Коли стало зрозуміло, що дострокові парламентські вибори - реальність, І. Богословська склала з себе повноваження голови "Віче" і увійшла до виборчого списку Партії регіонів, в якому нові політичні союзники надали їй чільне 4-е місце. За словами політика, ПР запропонувала партії" Віче "співпрацю ще півроку тому."Ми відчули, що" Віче "і" регіони "мають багато спільного в економічній політиці, у зовнішній політиці, освіті, соціальній сфері, і ми впевнені, що нам треба об'єднувати зусилля.Партія регіонів зробила пропозицію "Віче" делегувати своїх представників для роботи в парламенті ", - сказала заступник міністра юстиції. При цьому її, мабуть, не збентежило перебування в одній політичній силі і сусідство у виборчому списку все з тим же М.Азаровим, через якого в 2004-му був влаштований демарш. У списку Партії регіонів значилася під четвертим номером і входила до Президії.

У Верховній Раді VI скликання обіймає посаду першого заступника голови Комітету з питань культури і духовності. Позафракційна.

25 травня 2009 вийшла з Партії регіонів і оголосила про свій намір балотуватися на пост Президента України. На виборах 17 січня 2010 року І. Богословська набрала 0,41% голосів виборців.

Регалії. Заслужений юрист України.Член Спілки юристів України та Спілки аудиторів України

Сім'я. Заміжня вдруге. Дочка - Анастасія Суріна (1980 р.н.).